08.11
Консолідація даних. Зведені таблиці
1. Консолідація даних
Консолідація даних - це об'єднання значень з декількох діапазонів даних, наприклад, зведення у підсумки значень в діапазонах на різних робочих аркушах. При цьому аркуші можуть перебувати як в активній таблиці, так і в інших таблицях. При консолідації дані компонуються так, що їх набагато зручніше оновлювати та узагальнювати.
Консолідація даних - це пошук та групування записів за якимись ознаками. Наприклад, є магазин або склад: приходить покупець і купує якісь товари. Потім приходить наступний і купує інші товари. Третій, четвертий ... А тепер запитання: а скільки кожного товару було продано за день? Консолідація як раз і вирішує такі запитання.
Рис. 1. Вихідні дані (зліва) і вихідні дані (праворуч)
Рис. 2. Вибір даних
) праворуч від поля Вихідний діапазон даних. Виділіть комірки A2:B5. Натисніть на кнопку Згорнути / Розгорнути (
) для повернення у вікно Об'єднати. Натисніть на кнопку Додати. Так само додайте діапазони клітинок A7:B10, A12:B15.Переходимо до вибору діапазону, в який будуть поміщатися результуючі записи. Натисніть на кнопку Згорнути / Розгорнути (
) праворуч від поля Помістити результат у. Виділіть клітинку D2. Може виникнути запитання, чи поміститься у нас все в одній комірці? Ні, ми тільки вказуємо верхню ліву межу вихідного діапазону, тобто клітинку, за якою буде заповнюватися таблиця із результатами. Натисніть на кнопку Згорнути / Розгорнути () для повернення у вікно Об'єднати.Натисніть на кнопку Ще для відкриття панелі з додатковими параметрами. Встановіть прапорці в опції Заголовкам рядків і Заголовкам стовпців. Це потрібно для того, щоб програма взяла з вихідних даних заголовки рядків і стовпців, інакше потім їх доводиться вводити вручну. При бажанні можна пов'язати вихідну таблицю з вихідними даними, встановивши прапорець в опцію Зв'язати із вихідними даними. В цьому випадку, при зміні даних в вихідним таблицях в вихідний таблиці результати також автоматично зміняться. Натисніть на кнопку ОК для розрахунку.
2. Зведені таблиці
Зведена таблиця слугує для об'єднання, порівняння і аналізу великих
Таблиця, створена за допомогою функції Зведена таблиця є інтерактивною. Дані в ній можна впорядковувати, перерозподіляти абооб'ємів даних. Можна переглядати різноманітні вибірки по вихідних даних,
відображати детальні відомості з областей, що нас цікавлять, а також
створювати звіти.
підсумовувати з різних точок зору.
Зведену таблицю можна створити на основі даних, що знаходяться у списках чи електронних таблицях, однак їх використання є доцільним тоді, коли дані в таких таблицях повторюються, що дозволяє їх групувати на основі використання деякої вбудованої функції, тобто підводити підсумки.
Для створення зведеної таблиці призначений Майстер зведених таблиць і діаграм, викликати який можна за допомогою вказівки Дані/Зведена таблиця.
При побудові зведеної таблиці на основі списку, створеного в MS Excel, необхідно задати діапазон даних, що береться за основу, вказати макет та параметри зведеної таблиці.
Макет зведеної таблиці містить 4 області: Сторінка, Стовпець, Рядок і Дані. Справа розташовані кнопки з категоріями таблиці, які можна переміщувати в потрібні області, при цьому необов’язково використовувати всі категорії вихідної таблиці.
Числові поля, які містяться в області даних, обчислюються за деякою функцією, за замовчуванням визначається їх сума. Щоб змінити операцію, треба на етапі формування макету двічі клацнути на назві поля, що розташоване в області даних. У діалоговому вікні Поле зведеної таблиці можна задати операцію, за якою повинні обчислюватись дані (сума, кількість, середнє, максимум, мінімум, добуток, статистичні функції), змінити назву категорії, формат даних, що розташовані в області даиих, а також задати додаткові обчислення. Це діалогове вікно можна, також викликати натисненням кнопки Параметри поля панелі інструментів Зведена таблиця, коли таблиця вже готова.
Зведену таблицю можна розмістити на окремому аркуші робочої книги або на існуючому. При роботі зі зведеною таблицею з’являються панель інструментів Зведені таблиці та Список полів зведеної таблиці, за допомогою яких можна вносити зміни до зведених таблиць.
В середовищі MS Excel не можна редагувати дані безпосередньо у зведених таблицях. Для цього треба змінити дані у вихідній таблиці, але ці зміни автоматично не вносяться в зведену таблицю. Щоб внести зміни, необхідно на панелі інструментів Зведені таблиці натиснути кнопку Оновити дані.
Всі назви, що використовуються у зведеній таблиці, можна змінити на інші, для цього достатньо в потрібну клітинку ввести нову назву замість старої.
На малюнку подано приклад зведеної таблиці, яка побудована для таблиці Фільми.
Поле рядка — це поле вихідного списку чи таблиці, яке розміщується до області рядків зведеної таблиці. У цьому прикладі полем рядка є Магазин. Значення цього поля у вихідній таблиці повторюються, тобто в таблиці існують кілька записів з однаковою назвою магазинів: Всесвіт (повторюється 8 разів), Сатурн (повторюється 5 разів), Континент (повторюється 9 разів) та ін. При створенні зведеної таблиці ці дані групуються за значеннями даних, що повторюються, для даного прикладу — за назвами магазинів.
Поле стовпця — це поле вихідного списку, яке розміщується до області стовпців. У цьому прикладі полем стовпця є Жанр фільму. Значення цього поля у вихідній таблиці також повторюються, в таблиці існують записи з однаковими жанрами, наприклад, фантастика повторюється 13 разів, комедія повторюється 18 разів та ін.
Областю даних називається частина зведеної таблиці, що містить підсумкові дані. В клітинках області даних відображаються підсумки для елементів полів рядка чи стовпця, за якими відбулося групування даних. Значення в кожній клітинці області даних відповідають вихідним даним. У цьому прикладі в клітинках Н5-Н8 зберігаються загальні суми виручки від продажу фільмів всіх жанрів для кожного окремого магазину; в клітинках В9-G9 — загальні суми виручки від продажу фільмів у всіх магазинах по кожному конкретному жанру; клітинка Н9 містить загальну суму виручки від продажу фільмів усіх жанрів по всіх магазинах.
Поле стовпця — це поле вихідного списку, яке розміщується до області стовпців. У цьому прикладі полем стовпця є Жанр фільму. Значення цього поля у вихідній таблиці також повторюються, в таблиці існують записи з однаковими жанрами, наприклад, фантастика повторюється 13 разів, комедія повторюється 18 разів та ін.
Областю даних називається частина зведеної таблиці, що містить підсумкові дані. В клітинках області даних відображаються підсумки для елементів полів рядка чи стовпця, за якими відбулося групування даних. Значення в кожній клітинці області даних відповідають вихідним даним. У цьому прикладі в клітинках Н5-Н8 зберігаються загальні суми виручки від продажу фільмів всіх жанрів для кожного окремого магазину; в клітинках В9-G9 — загальні суми виручки від продажу фільмів у всіх магазинах по кожному конкретному жанру; клітинка Н9 містить загальну суму виручки від продажу фільмів усіх жанрів по всіх магазинах.
Поле даних — це поле вихідного списку чи таблиці, що містить дані. У цьому прикладі поле Сума по полю Виручена сума є полем даних, в якому підводяться підсумки вихідних даних для поля Виручена сума. У полі даних, як правило, підводяться підсумки для чисел, що відповідають згрупованим даним, хоча поточні дані можуть бути і текстовими. За замовчуванням у зведеній таблиці підведення підсумків для текстових даних проводиться за допомогою підсумкової функції Кількість значень, а числових даних — за допомогою підсумкової функції Сума. Зрозуміло, що таку функцію можна змінити.
Поле сторінки — це поле вихідного списку чи таблиці, яке розміщується у верхній частині зведеної таблиці. У прикладі, що розглядається, Назва фільму є полем сторінки, яке можна використовувати для підведення підсумків за назвами фільмів. При виборі зі списку іншого конкретного елемента поля сторінки в зведеній таблиці перераховуються дані у відповідних полях даних для відображення підсумків, пов’язаних із вказаним елементом. Якщо в даному прикладі в полі сторінки Назва фільму вибрати значення одного з фільмів, наприклад Кобра, то зведена таблиця буде мати вже інший вигляд.
Поле сторінки — це поле вихідного списку чи таблиці, яке розміщується у верхній частині зведеної таблиці. У прикладі, що розглядається, Назва фільму є полем сторінки, яке можна використовувати для підведення підсумків за назвами фільмів. При виборі зі списку іншого конкретного елемента поля сторінки в зведеній таблиці перераховуються дані у відповідних полях даних для відображення підсумків, пов’язаних із вказаним елементом. Якщо в даному прикладі в полі сторінки Назва фільму вибрати значення одного з фільмів, наприклад Кобра, то зведена таблиця буде мати вже інший вигляд.
Для того щоб створити підсумкову таблицю у LibreOffice Calc потрібно:
1. Встановити курсор в діапазон комірок, що містять значення і заголовки рядків і стовпчиків.
2. Вибрарти команду Дані - Зведена таблиця - Створити. В діалоговому вікні Вибрати джерело встановити прапорець Поточне виділення і натиснути Гаразд. Заголовки стовпчиків таблиці будуть відображені у вигляді кнопок в діалоговому вікні Зведена таблиця. Їх можна перетягувати в області розмітки: "Поля сторінки", "Поля стовпчика", "Поля Рядки" та "Поля даних".
1. Встановити курсор в діапазон комірок, що містять значення і заголовки рядків і стовпчиків.
2. Вибрарти команду Дані - Зведена таблиця - Створити. В діалоговому вікні Вибрати джерело встановити прапорець Поточне виділення і натиснути Гаразд. Заголовки стовпчиків таблиці будуть відображені у вигляді кнопок в діалоговому вікні Зведена таблиця. Їх можна перетягувати в області розмітки: "Поля сторінки", "Поля стовпчика", "Поля Рядки" та "Поля даних".
Якщо перетягнути кнопку в область Поля даних, в ній з'явиться надпис, в котрому показана також формула, що використовується для обчислення даних.
Подвійне клацання на одному з полів в області Поля даних викликає діалогове вікно Поле даних.
Діалогове вікно Поле даних слугує для вибору обчислень, котрі будуть використовуватись для даних. Щоб вибрати кілька обчислень, виділяйте їх при натисненій кнопці Ctrl.
Порядок розташування кнопок можна змінить в будь-який час, переміщуючи їх в інші позиції в області за допомогою лівої кнопки миші.
Для видалення кнопки перетягніть її назад до інших кнопок в правій части вікна діалогу.
Щоб відкрити діалогове вікно Поле даних, двічі клацніть одну з кнопок в області Рядок або Стовпчик. В цьому вікні можна також визначити, чи будуть і в якій степені обчислюватись в LibreOffice відображувані проміжні підсумки.
Якщо вийти з діалогового вікна "Зведена таблиця", натиснувши кнопку "Гаразд", то з'явиться кнопка Фільтр і кнопка сторінки для кожного поля даних, котрі були переміщені в область Поля сторінок. Нижче буде вставлена підсумкова таблиця.
3. Зведена діаграма
Якщо ви вже створили й налаштували зведену таблицю, на її основі можна створити зведену діаграму, що найкраще відповідатиме вашим вимогам.
1. Виберіть будь-яку клітинку в діапазоні зведеної таблиці.
2. Виберіть Знаряддя для зведених таблиць - Аналізувати - Зведена діаграма.
3. Виберіть потрібний тип діаграми й натисніть кнопку OK.
LibreOffice Calc розташує нову зведену діаграму на тому самому аркуші. У цьому прикладі ми вибрали звичайну стовпчасту діаграму. Якщо ви не впевнені, який тип діаграми потрібен, вибирайте їх по черзі й переглядайте в області "Вставлення діаграми" Calc.
Деякі діаграми не підтримують дані зведеної таблиці, тому, якщо ви виберете одну з них, Calc повідомить про це.
2. Робота в класі
Практична робота №1. Зведені таблиці
Під час роботи дотримуйтесь правил техніки безпеки.
Завдання 1. Зведені таблиці
Завантажити таблицю Автомобілі та порівняти основну таблицю та зведену, які зберігаються на різних її аркушах.
1. Завантаж файл
2. Проаналізуй таблицю та дай відповіді на такі запитання:
- Скільки стовпців має таблиця?
- Чи повторюється значення деяких стовпців?
- У яких стовпцях дані повторюються?
- Дані якого типу зберігаються в стовпцях?
- За якими ознаками можна згрупувати дані цієї таблиці?
3. Перейди до аркуша з назвою Зведена таблиця:
4. Проаналізуй дані, які відображаються у зведеній таблиці, та дай відповіді на такі запитання:
- За якими ознаками згруповані дані в таблиці?
- Які дані відображаються у стовпці Загальний підсумок? Яка функція застосовувалась до даних цього стовпця?
- Скільки полів відображається?
5. Відкрий список Об'єм двигуна та обери значення 1,6:
- Як змінився зовнішній вигляд таблиці?
- Чому змініилась кількість стовпців та кількість рядків у новому поданні таблиці?
- Спробуй вибрати інше значення для об'єму двигуна автомобіля та проаналізуй зміни у зведеній таблиці.
6. У списку Пробіг обери значення 45, а потім значення 120, змінивши значення в списку Об'єм двигуна на Всі та проаналізуй, як змінився зовнішній вигляд таблиці.
Завдання 2. Створення зведеної таблиці
На основі таблиці Фільми створити зведену таблицю, яка б відображала загальну суму виручки по кожному магазину та по кожному жанру окремо. Додати загальний підсумок про виручку в кожному магазині та по кожному жанру.
02.11
Комп’ютерне моделювання об’єктів і процесів. Комп’ютерний експеримент
1. Модель. Види моделей
Моделювання є одним зі способів пізнання навколишнього світу й може бути:
Цілі моделювання:
Об'єкт, який отримують у результаті моделювання, називається моделлю.
Модель — об'єкт, який замінює досліджувану систему, зберігаючи суттєві властивості оригіналу.
Найчастіше в моделях відтворюють якісь важливі для даного дослідження елементи, а іншими нехтують.
- створенням зменшених або збільшених копій реальних об’єктів;
- описом явищ за допомогою математичних формул чи алгоритмів.
- описом явищ за допомогою математичних формул чи алгоритмів.
- пізнання сутності досліджуваного об'єкта, «будови» й механізму взаємодії його складових;
- пояснення вже відомих результатів досліджень;
- прогнозування поведінки системи при різних зовнішніх впливах;
- оптимізація та пошук правильного способу керування об'єктом.- пояснення вже відомих результатів досліджень;
- прогнозування поведінки системи при різних зовнішніх впливах;
Об'єкт, який отримують у результаті моделювання, називається моделлю.
Модель — об'єкт, який замінює досліджувану систему, зберігаючи суттєві властивості оригіналу.
Якщо модель подано за допомогою спрощеного матеріального об'єкта, то отримують матеріальну модель.
Якщо модель подано за допомогою описів, формул, зображень, схем, таблиць, креслень, графіків то це інформаційна модель.
Класифікація моделей:
1) фізичні
2) інформаційні
2.1) математичні
2.2) графічні
2.3) імітаційні
2.4) комп'ютерні
Математичні моделі - це знакові моделі, що описують певні числові співвідношення.
Графічні моделі - візуальне подання об'єктів, які настільки складні, що їх опис іншими способами не дає людині ясного розуміння. Тут наочність моделі виходить на перший план.
Імітаційні моделі - дозволяють спостерігати зміну поведінки елементів системи-моделі, проводити експерименти, змінюючи деякі значення параметрів моделі. Одним з видів імітаційних моделей є комп'ютерні моделі.
2. Комп'ютерне моделювання
Предметом комп'ютерного моделювання можуть бути: виробнича чи економічна діяльність, промислове підприємство, комп'ютерна мережа, будь-який реальний об'єкт або процес.
Види комп'ютерних моделей:
Фізичні моделі, у яких комп'ютер є частиною експериментальної установки або тренажера. Це може бути тренажер для підготовки пілотів літаків чи операторів атомних електростанцій — у цьому разі комп'ютер змінює показники приладів, імітуючи роботу з реальною системою.
Статистичні моделі потрібні для багаторазового проведення випробувань з подальшою статистичною обробкою отриманих результатів. Статистичні моделі застосовують при вирішенні ймовірнісних задач, а також при обробці великих масивів даних.
Графічні моделі використовують у створенні інфографіки, тобто сукупності спеціальним чином організованих графічних або символьних даних, що відображають найсуттєвіші сторони досліджуваного об'єкта. Розрізняють наочні, графічні, анімаційні, текстові, табличні графічні інформаційні моделі. До них належать різноманітні схеми, графи, графіки, таблиці, діаграми, малюнки, анімації, ЗD-моделі, побудовані за допомогою комп'ютера, у тому числі цифрова карта зоряного неба, комп'ютерна модель земної поверхні.
Моделі знань передбачають побудову системи штучного інтелекту, в основі якої лежить база знань деякої предметної області (частини реального світу). Бази знань складаються з фактів (даних) і правил. Наприклад, комп'ютерна програма, яка вміє грати в шахи, повинна оперувати даними про «властивості» різних шахових фігур і «знати» правила гри. До даного виду моделей відносять семантичні мережі, логічні моделі знань, експертні системи, логічні ігри.
Комп'ютерне моделювання — процес відтворення поведінки системи за допомогою комп'ютерної програми, що реалізує подання об'єкта, системи або поняття у формі, відмінній від реальної, за допомогою алгоритмічного опису, що включає залежності між величинами й набір даних, які характеризують властивості системи та динаміку їх зміни із часом (імітаційну модель). Така програма називається комп'ютерною моделлю.
Результат комп'ютерного моделювання полягає в отриманні кількісних і якісних висновків щодо наявної моделі. Якісні висновки дають змогу виявити не відомі раніше властивості системи: її структуру, динаміку розвитку, стійкість, цілісність та ін.
Кількісні висновки в основному носять характер прогнозу деяких майбутніх або пояснення минулих значень змінних, що характеризують систему.
За допомогою комп'ютерного моделювання вивчаються об'єкти та явища, які неможливо, дорого, небезпечно відтворювати в реальних умовах. Це дає змогу не лише економити матеріальні ресурси, а й зберігати екологічні умови існування людини, уникати можливих шкідливих або руйнівних наслідків проведення випробувань.Кількісні висновки в основному носять характер прогнозу деяких майбутніх або пояснення минулих значень змінних, що характеризують систему.
Предметом комп'ютерного моделювання можуть бути: виробнича чи економічна діяльність, промислове підприємство, комп'ютерна мережа, будь-який реальний об'єкт або процес.
Найчастіше моделювання є складовою процедурою системного аналізу — сукупності засобів, використовуваних для підготовки і прийняття рішень: економічного, соціального, організаційного або технічного характеру.
Фізичні моделі, у яких комп'ютер є частиною експериментальної установки або тренажера. Це може бути тренажер для підготовки пілотів літаків чи операторів атомних електростанцій — у цьому разі комп'ютер змінює показники приладів, імітуючи роботу з реальною системою.
Обчислювальні моделі вимагають розв'язування систем рівнянь методами обчислювальної математики та проведення обчислювального експерименту при різних параметрах системи, початкових умовах і зовнішніх впливах. Використовується для моделювання різних: фізичних, біологічних, соціальних та інших явищ.
Імітаційні моделі — комп'ютерні програми, що імітують поведінку складної технічної, економічної чи іншої системи з необхідною точністю. Комп'ютерні імітаційні моделі — симуляції — використовують для дослідження поведінки: технічної, економічної, біологічної та соціальної.Статистичні моделі потрібні для багаторазового проведення випробувань з подальшою статистичною обробкою отриманих результатів. Статистичні моделі застосовують при вирішенні ймовірнісних задач, а також при обробці великих масивів даних.
Графічні моделі використовують у створенні інфографіки, тобто сукупності спеціальним чином організованих графічних або символьних даних, що відображають найсуттєвіші сторони досліджуваного об'єкта. Розрізняють наочні, графічні, анімаційні, текстові, табличні графічні інформаційні моделі. До них належать різноманітні схеми, графи, графіки, таблиці, діаграми, малюнки, анімації, ЗD-моделі, побудовані за допомогою комп'ютера, у тому числі цифрова карта зоряного неба, комп'ютерна модель земної поверхні.
Моделі знань передбачають побудову системи штучного інтелекту, в основі якої лежить база знань деякої предметної області (частини реального світу). Бази знань складаються з фактів (даних) і правил. Наприклад, комп'ютерна програма, яка вміє грати в шахи, повинна оперувати даними про «властивості» різних шахових фігур і «знати» правила гри. До даного виду моделей відносять семантичні мережі, логічні моделі знань, експертні системи, логічні ігри.
Комп'ютерні моделі можуть бути невеликими (працювати практично миттєво на персональних комп'ютерах) та великомасштабними програмними засобами (працюють протягом декількох годин або діб на суперкомп'ютерах чи мережевих групах комп'ютерів).
Комп'ютерне моделювання дає можливість:
- вивчати явища й об'єкти, які не відтворюються або не існують у реальних умовах;
- візуалізувати об'єкти будь-якої природи, у тому числі й абстрактні;
- досліджувати явища і процеси в динаміці їх існування;
- «керувати часом» (прискорювати або уповільнювати модельованиі процеси);
- здійснювати багаторазові випробування моделі, кожного разу повертаючи її в початковий стан;
- отримувати різні характеристики об'єкта в числовому або графічному вигляді;
- знаходити оптимальну конструкцію об'єкта, не виготовляючи його пробних екземплярів;
- проводити експерименти без ризику негативних наслідків для здоров'я людини або навколишнього середовища.
Побудова комп'ютерної моделі базується на абстрагуванні від конкретної природи явищ або досліджуваного об'єкта-оригіналу і складається з двох етапів: спочатку створення якісної, а потім і кількісної моделі.
Комп'ютерне моделювання полягає в проведенні серії обчислювальних експериментів на комп'ютері, метою яких є:
- аналіз, інтерпретація;
- аналіз, інтерпретація;
- зіставлення результатів моделювання з реальною поведінкою досліджуваного об'єкта;
- за необхідності, подальше уточнення моделі.
3. Особливості комп'ютерного експерименту
Експеримент — це дослід, який проводиться з об'єктом або моделлю, що виявляється у впливі на досліджуваний об'єкт за допомогою спеціальних інструментів і приладів.
Експеримент відрізняється від спостереження активною взаємодією з досліджуваним об'єктом і має такі особливості:
- дослідник сам викликає досліджуване явище, а не чекає, коли воно з'явиться;
- можна змінювати умови протікання процесу, що вивчається;
- в експерименті можна поперемінно виключати окремі умови з метою встановлення закономірних зв'язків;
- експеримент дає змогу варіювати кількісне співвідношення умов і здійснювати математичну обробку даних.
Комп'ютерний експеримент — вплив на комп'ютерну модель інструментами програмного середовища з метою визначення, як змінюються параметри моделі.
- дослідник сам викликає досліджуване явище, а не чекає, коли воно з'явиться;
- можна змінювати умови протікання процесу, що вивчається;
- в експерименті можна поперемінно виключати окремі умови з метою встановлення закономірних зв'язків;
- експеримент дає змогу варіювати кількісне співвідношення умов і здійснювати математичну обробку даних.
Комп'ютерний експеримент — вплив на комп'ютерну модель інструментами програмного середовища з метою визначення, як змінюються параметри моделі.
Підготовка та проведення комп'ютерного експерименту включає в себе ряд послідовних операцій, пов'язаних з:
- тестуванням моделі
- розробкою плану експериментів
- проведення дослідження
План експерименту має чітко відображати послідовність роботи з моделлю.
Першим пунктом такого плану завжди є тестування моделі.
Тест — набір вихідних даних, що дає змогу визначити правильність побудови моделі.
Кінцева мета моделювання — ухвалення рішення, яке повинно бути вироблено на основі всебічного аналізу результатів моделювання.
Основою вироблення рішення є результати тестування й експериментів. Якщо результати не відповідають цілям поставленого завдання, це значить, що допущено помилки на попередніх етапах. Якщо такі помилки виявлено, то потрібне коригування моделі, тобто повернення до одного з попередніх етапів. Процес повторюється доти, поки результати експерименту не відповідатимуть цілям моделювання.
Слід пам'ятати, що метод комп'ютерного імітаційного моделювання є чисельним методом, тому, як будь-який чисельний метод, він має істотний недолік — його рішення завжди носить частковий характер.
Отримані результати відповідають певним значенням параметрів системи й початкових умов. Для аналізу системи доводиться багаторазово моделювати процес її функціонування, варіюючи вхідні дані моделі.
Комп'ютерна модель складної системи повинна, за можливості, відображати всі основні фактори й взаємозв'язки, що характеризують реальні ситуації, критерії та обмеження.
- тестуванням моделі
- розробкою плану експериментів
- проведення дослідження
План експерименту має чітко відображати послідовність роботи з моделлю.
Першим пунктом такого плану завжди є тестування моделі.
Тест — набір вихідних даних, що дає змогу визначити правильність побудови моделі.
Кінцева мета моделювання — ухвалення рішення, яке повинно бути вироблено на основі всебічного аналізу результатів моделювання.
Основою вироблення рішення є результати тестування й експериментів. Якщо результати не відповідають цілям поставленого завдання, це значить, що допущено помилки на попередніх етапах. Якщо такі помилки виявлено, то потрібне коригування моделі, тобто повернення до одного з попередніх етапів. Процес повторюється доти, поки результати експерименту не відповідатимуть цілям моделювання.
Слід пам'ятати, що метод комп'ютерного імітаційного моделювання є чисельним методом, тому, як будь-який чисельний метод, він має істотний недолік — його рішення завжди носить частковий характер.
Отримані результати відповідають певним значенням параметрів системи й початкових умов. Для аналізу системи доводиться багаторазово моделювати процес її функціонування, варіюючи вхідні дані моделі.
Комп'ютерна модель складної системи повинна, за можливості, відображати всі основні фактори й взаємозв'язки, що характеризують реальні ситуації, критерії та обмеження.
Модель має бути достатньо універсальною, щоб описувати близькі за призначенням об'єкти, і в той же час досить простою, щоб дати змогу виконати необхідні дослідження з розумними витратами.Робота моделі залежить від: її правильності, коректності вхідних даних.
Результат роботи моделі не може бути точнішим, ніж точність введених даних. Якщо, один із ключових параметрів відомий тільки однією значною цифрою, то результат моделювання не може бути точнішим, ніж одна значуща цифра, хоча у видачі може бути й чотири значущих цифри.
Слід розуміти, що комп'ютер є лише інструментом для створення й дослідження моделей, але він їх не створює — аналіз об'єктів навколишнього світу з метою відтворення його в моделі виконує людина.
Результат роботи моделі не може бути точнішим, ніж точність введених даних. Якщо, один із ключових параметрів відомий тільки однією значною цифрою, то результат моделювання не може бути точнішим, ніж одна значуща цифра, хоча у видачі може бути й чотири значущих цифри.
Слід розуміти, що комп'ютер є лише інструментом для створення й дослідження моделей, але він їх не створює — аналіз об'єктів навколишнього світу з метою відтворення його в моделі виконує людина.
2. Робота в класі
Вправа 1. 3D-анімації.
Завдання. Розгляньте на сайті Mozaik Education 3D сцену, яка демонструє роботу чотиритактного двигуна внутрішнього згоряння. Зробіть висновок про те, чи можна назвати переглянуті анімації комп'ютерною моделлю.
1. На сайті Mozaik Education (mozaweb.com/uk/) відкрийте вкладку 3D. У розділі Фізика оберіть сцену Чотиритактний двигун Отто.
2. Дочекайтеся завантаження 3D-сцени. За потреби встановіть пропонований сайтом переглядач або відкрийте файл за допомогою раніше встановленої програми m3dViewer.
3. Розгляньте різні анімації за вкладками:
Вправа 2. Комп'ютерний експеримент.
Завдання. Оберіть зі списку україномовних інтерактивних комп'ютерних моделей, які подано на сервісі університету Колорадо, ту, що реалізує процеси, теорії чи поняття, які ви зараз вивчаєте у шкільному курсі. Проведіть комп'ютерний експеримент.
1. Засобами вікна перегляду моделі (кнопки, позначки, перемикачі, бігунки, поля для введення тощо) змінюйте параметри моделі та здійсніть комп'ютерний експеримент.
2. Зробіть висновок за результатами експерименту, що підтверджує або спростовує теоретичні відомості, отримані в результаті вивчення відповідної навчальної дисципліни.
3. Складіть інструкцію щодо використання моделі для своїх однолітків. Розмістіть інструкцію на спільному сервісі.
4. Закрийте всі відкриті вікна.
5. Повідомте вчителя про завершення роботи.
3. Домашнє завдання
18.10
Тема: Пошук, упорядкування та фільтрування даних. Використання запитів. Форми. Звіти.
Навчальна мета: Засвоїти відомості про роботу з БД і СУБД
Розвивальна мета: Розвивати координацію рухів, зорову пам’ять, вміння працювати з програмами
Виховна мета: Виховувати зосередженість, вміння активно сприймати новий матеріал.
Тип уроку: Урок вивчення нового матеріалу (лекція)
Немає коментарів:
Дописати коментар